Гречана крупа

Гречана крупа – одна з найпопулярніших у всіх країнах світу. При цьому мало хто знає, як вона з’явилася і чому стала популярною.

Походження

Мало хто знає, що батьківщина гречаної крупи — Північна Індія та Непал. Вона почала рости 5000 років тому як дика трав’яниста рослина з невеликими білими суцвіттями.

Гречка поступово поширювалася світом і до 15 століття до нашої ери вона росла в Китаї, Японії та Кореї. Пізніше про неї дізналися на Близькому Сході, Кавказі та у всій Європі.

Способи споживання

Спочатку крупу подрібнювали і використовували як борошно для коржів, але з часом зерна стали сушити, чистити та варити як кашу.

Гречка не єдина назва цієї крупи. В Індії її називають «чорним рисом», в Італії та Німеччині – «турецьким зерном», у Греції – «чорною пшеницею».

Найчастіше з гречки готують ароматну розсипчасту кашу. Але ще її можна використовувати як харчову добавку, борошно, чай та мед.

«Їжа не для всіх»

Спочатку гречка була делікатесом і з’являлася лише на боярських та купецьких столах, для сільських жителів крупа була надто дорогою.

У воєнний час гречка була основою раціону солдатів. Поживну кашу їли і рядові, і офіцери. Пізніше почали з’являтися наукові докази про користь гречки, і за радянських часів вона стала головною стравою на столах усіх верств населення.

Користь

Сьогодні гречана крупа вважається найдієтичнішою, тому її регулярно їдять спортсмени та ЗОЖ-активісти.

Її називають «царицею круп», тому що в ній містяться складні вуглеводи, рослинний білок, маса вітамінів та мікроелементів.